Дитину відібрали у матері через небезпечні умови, але суд не дозволив відібрати її й у батька-військового

Верховний Суд поставив крапку у суперечливій справі, де орган опіки наполягав на відібранні малолітньої дитини від обох батьків. Однак, попри серйозні звинувачення щодо матері, суди, включно з найвищою інстанцією, стали на захист батька, який проходить службу у лавах Збройних Сил України, не знайшовши достатніх доказів його невідповідності батьківським обов’язкам.

Історія, що викликала резонанс, розгорталася навколо малолітньої дівчинки, яка з 2022 року перебувала на обліку як дитина у складних життєвих обставинах. Основна проблема виникла через умови її проживання з матір’ю. Соціальні служби та поліція неодноразово фіксували жахливу картину: помешкання було холодним, брудним, без опалення, їжі та належного догляду. Дитина перебувала у брудному одязі, мала ознаки недогляду. Ситуація погіршувалася тим, що мати неодноразово перебувала у стані алкогольного сп’яніння, а під час одного з візитів навіть повідомила про вживання наркотичних речовин. У будинку також перебував у стані сп’яніння дідусь дитини.

25 березня 2024 року рівень безпеки дитини був оцінений як «дуже небезпечний», що призвело до її фактичного вилучення із сім’ї, тобто від матері. Наступного дня Виконавчий комітет Кропивницької міської ради ухвалив рішення про негайне відібрання дитини, після чого її влаштували до спеціалізованого закладу. З березня 2025 року дівчинка тимчасово проживає у сім’ї своєї старшої сестри.

Орган опіки прагнув відібрати дитину від обох батьків

Виконавчий комітет Кропивницької міської ради, діючи як орган опіки та піклування, звернувся до суду з позовом про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав від обох батьків. Окрім цього, орган опіки вимагав стягнення аліментів з кожного з батьків.

Суд першої інстанції встановив неналежне виконання батьківських обов’язків матір’ю, відтак Подільський районний суд міста Кропивницького ухвалив рішення про відібрання дитини від неї без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Ця частина рішення залишилася без оскарження.

Однак, спір продовжився щодо батька. Суд першої інстанції не знайшов достатніх доказів того, що батько систематично ухилявся від виконання своїх батьківських обов’язків або що існувала реальна небезпека для дитини з його боку. Батько, який з листопада 2022 року проходить військову службу у ЗСУ, регулярно відвідував доньку, підтримував контакт та звертався з проханням передати її йому.

Кропивницький апеляційний суд підтримав висновки першої інстанції, врахувавши, що чоловік є діючим військовослужбовцем, характеризується позитивно за місцем служби, цікавиться долею дитини та надає їй матеріальну допомогу.

У касаційній скарзі орган опіки наполягав на тому, що рішення судів щодо батька суперечить інтересам дитини, зокрема, вказував на відсутність доказів його фінансового забезпечення дитини під час її проживання з матір’ю та стверджував про неблагополучне середовище батька.

Верховний Суд, розглядаючи справу, нагадав, що відібрання дитини є крайнім заходом, який може застосовуватися лише за наявності доведеної реальної небезпеки для життя, здоров’я чи морального виховання дитини. У даному випадку, суди не встановили такої небезпеки з боку батька. Навпаки, його активна участь у житті дитини після її вилучення з сім’ї, регулярні відвідування (24 рази), турбота та налагодження психоемоційного контакту свідчили про його зацікавленість та можливість подальшого виховання. Сам факт перебування батька на військовій службі не міг бути автоматичною підставою для позбавлення його права на участь у вихованні дитини.

Верховний Суд також зазначив, що орган опіки не надав конкретних доказів невиконання батьком своїх обов’язків, заходів, вжитих для сприяння йому, або рівня його взаємодії з дитиною. Таким чином, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду залишив без змін рішення нижчих інстанцій, відмовивши органу опіки у задоволенні вимог щодо відібрання дитини від батька та стягнення з нього аліментів.