Мобілізація одного з поручителів зупинила розгляд справи “Ощадбанку” на 730 тисяч гривень: Верховний Суд пояснив причини
Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду ухвалив рішення, що ставить крапку у питанні про можливість окремого розгляду апеляційних скарг, коли один із відповідачів мобілізований до Збройних Сил України. Йдеться про справу “Ощадбанку” проти трьох поручителів за кредитним договором, де сума позову сягає 730 тисяч гривень.
Розмежування повноважень судів та права громадян
Суть спору полягала у кредитному договорі, укладеному між “Ощадбанком” та товариством. Для забезпечення виконання зобов’язань позичальника були укладені три окремі договори поруки з двома фізичними особами та ще одним товариством. Після настання прострочення, банк звернувся до суду першої інстанції з єдиним позовом, вимагаючи стягнути з кожного поручителя персонально близько 243 тисяч гривень, що в сумі становить 730 964,01 грн. Суд першої інстанції повністю задовольнив позовні вимоги.
Не погоджуючись з таким рішенням, усі троє відповідачів подали апеляційні скарги. Північний апеляційний господарський суд, об’єднавши ці скарги в одне провадження, згодом зупинив його повністю. Причиною стало клопотання про зупинення провадження, до якого було долучено витяг з наказу про мобілізацію одного з поручителів до лав Збройних Сил України.
“Ощадбанк”, не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. Банк наполягав, що мобілізація одного з трьох відповідачів не повинна блокувати розгляд справи щодо двох інших, оскільки вони є самостійними відповідачами, а солідарний обов’язок між ними встановлено не був. Банк також стверджував, що повне зупинення провадження порушує принципи змагальності, пропорційності та права на судовий захист у розумний строк.
Рішення Верховного Суду: пріоритет захисту прав військовослужбовців
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду повністю відхилив касаційну скаргу “Ощадбанку”. Суд наголосив, що пункт 3 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, який передбачає обов’язок суду зупинити провадження у справі, якщо сторона перебуває у складі Збройних Сил України, є імперативною нормою та спеціальною захисною гарантією для громадян, які виконують свій конституційний обов’язок.
Верховний Суд послався на правовий висновок Великої Палати ВС, згідно з яким під час воєнного стану всі військові формування вважаються переведеними на воєнний стан, а надання доказів про проходження військової служби вимагає безумовного зупинення провадження. Винятком є лише випадок, коли сам військовослужбовець висловлює письмове бажання продовжувати розгляд справи.
Крім того, суд звернув увагу на те, що саме “Ощадбанк” прийняв процесуальне рішення подати один спільний позов до всіх трьох поручителів, які забезпечували один кредитний договір. Банк не скористався правом роз’єднати позовні вимоги на стадії першої інстанції.
Верховний Суд також підкреслив, що Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б дозволяли апеляційному суду “виділити” вимоги щодо мобілізованого відповідача та зупинити процес лише щодо нього, продовжуючи розгляд щодо інших. Предмет апеляційного оскарження – рішення суду першої інстанції в цілому, і розгляд скарг цивільних відповідачів без участі мобілізованого поручителя призвів би до порушення його прав.
У контексті доводів банку про порушення розумних строків, Верховний Суд зазначив, що інтерес банку щодо якнайшвидшого стягнення коштів у цьому випадку поступається праву військовослужбовця на рівність сторін та змагальний процес. Апеляційний суд забезпечив справедливий баланс між конкуруючими інтересами Банку та гарантіями поручителя-військовослужбовця.
Таким чином, постанова Касаційного господарського суду підтвердила, що захист процесуальних прав громадян, які виконують конституційний обов’язок у лавах ЗСУ, є вищим пріоритетом, аніж фінансовий поспіх банківських установ. Фінансові установи, подаючи один спільний позов проти кількох поручителів, повинні усвідомлювати ризик: призов одного боржника блокує стягнення з усіх інших до моменту його демобілізації.
