Молочні фальсифікати: чому українці їдять “кота в мішку”

Проблема фальсифікованої молочної продукції в Україні, на жаль, не втрачає актуальності. Вершкове масло, сметана, тверді та кисломолочні сири залишаються ласим шматком для недобросовісних виробників. Причина такої популярності серед шахраїв криється у статусі цих продуктів як основних споживчих товарів, присутніх у кожному домі. Прагнення зменшити собівартість до гранично низьких показників спонукає ділків до заміни якісної сировини дешевими замінниками, тим самим вводячи споживача в оману. Як наслідок, покупці часто отримують продукт, вміст якого далекий від складу, зазначеного на етикетці. Про цю тривожну тенденцію виданню “Телеграф” повідомили представники Спілки молочних підприємств України.

Схеми знецінення та їхній вплив

За даними Спілки молочних підприємств України (СМПУ), методи здешевлення молочних продуктів є доволі простими та поширеними:

• Масова заміна молочного жиру: Традиційний молочний жир активно замінюють дешевими рослинними оліями, переважно пальмовою. Це дозволяє суттєво знизити собівартість продукту, проте суттєво погіршує його смакові якості та поживні властивості.
• Економія на білковій складовій: Замість натурального молочного білка, який є важливим компонентом молочних продуктів, додають дешевші замінники немолочного походження. Це призводить до зниження поживної цінності продукту та може вплинути на його текстуру.

Такий “демпінг” несе негативні наслідки не лише для гаманця та здоров’я споживачів, але й для доброчесного бізнесу. Легальні виробники, які інвестують у якість сировини, суворо дотримуються державних стандартів (ДСТУ) та міжнародних систем контролю безпеки харчової продукції (HACCP), не в змозі конкурувати за ціною з фальсифікатом. Коли ж споживач неодноразово стикається з неякісним або просто непридатним продуктом, це призводить до загальної недовіри до всієї категорії української молочної продукції.

Де “осідає” фальсифікат?

Експерти СМПУ виділяють два основні канали збуту “сірої” молочної продукції:

1. Сектор HoReCa (ресторани, готелі, кафе): Тут фальсифіковані продукти часто реалізуються оптом. У готових стравах, випічці чи десертах споживачеві практично неможливо визначити на смак або за органолептичними показниками, чи був використаний справжній сир або масло. Це створює безпечне середовище для недобросовісних постачальників.

2. Агресивний дискаунт у роздрібній торгівлі: В умовах жорсткої цінової конкуренції, акцент робиться на покупців, для яких головним критерієм вибору товару є найнижча ціна. Саме такі споживачі найчастіше стають жертвами фальсифікату, адже вигідна пропозиція може приховувати сумнівну якість.

Виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур наголошує, що заміна ключових інгредієнтів продукту без відповідного маркування на етикетці – це пряме введення споживачів в оману. Водночас, голова Спілки Вадим Чагаровський переконаний: без рішучої та системної боротьби з тіньовим бізнесом відновити довіру до українських молочних продуктів буде вкрай складно.

Проблема фальсифікації молочної продукції не є новою і триває роками. Поки існує попит на надто дешеві товари, недобросовісні гравці ринку продовжуватимуть шукати лазівки. Тому вимагається посилення ефективного контролю з боку Держпродспоживслужби та активна співпраця з доброчесним бізнесом. Такий комплексний підхід має охопити всі етапи виробничого ланцюга – від ферми та заводу до полиці в магазині та кухні закладу громадського харчування, забезпечуючи реальну безпеку продукції для кінцевого споживача.