Бізнес в тіні портової блокади: побоювання втрати робочих місць та загроза посівній

Українські аграрні та гірничо-металургійні підприємства б’ють на сполох: тривала блокада морських портів ставить під загрозу десятки тисяч робочих місць та ставить під сумнів майбутню посівну кампанію. Представники ключових галузей економіки закликають уряд терміново шукати шляхи для відновлення повноцінного морського сполучення, наголошуючи, що альтернативні логістичні маршрути не можуть компенсувати втрату чорноморських шляхів.

Альтернативи – крапля в морі

За словами Олександра Каленкова, президента об’єднання “Укрметалургпром”, близько 80% української металопродукції та 50-60% залізорудної сировини традиційно експортуються морем. Для віддалених ринків, таких як Китай, сухопутна логістика є економічно невигідною через значно вищу собівартість. Ще у 2022 році витрати на логістику для галузі зросли вчетверо-вп’ятеро, і саме відновлення морського коридору в 2023 році стало каталізатором для відродження виробництва.

Ситуація в агросекторі не менш критична. Генеральний директор асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Олег Хоменко зазначає, що дунайські шляхи, а також транзит через Польщу та Румунію, не здатні замінити Чорне море ні за обсягами, ні за вартістю. Кожне додаткове транспортування вантажів до альтернативних чорноморських або балтійських портів додає близько 50-90 євро до вартості тонни продукції. Це суттєво знижує конкурентоспроможність українського експорту та призводить до скорочення надходжень валюти.

Посівна під загрозою, вантажі – в чергах

Якщо морські порти не будуть розблоковані до грудня-січня, існує серйозна загроза для проведення весняної посівної кампанії 2027 року. Причиною цього стане нестача обігових коштів у аграріїв, які не зможуть реалізувати свою продукцію за прийнятною ціною.

Бізнес категорично спростовує заяви про можливість альтернативних шляхів транспортувати до 75% вантажів, що раніше йшли морем. На думку Каленкова, реальна пропускна спроможність становить максимум 30%, і лише за умови сприятливих факторів – достатнього рівня води в Дунаї та злагодженої роботи з сусідніми країнами.

Додатковим тягарем для галузей стає підвищення тарифів “Укрзалізниці”. Хоменко наполягає на тимчасовому скасуванні цих рішень, адже залізниця вже втратила близько 75% вантажів, які прямували до портів. Вищі тарифи лише погіршують фінансовий стан підприємств. Напрямок Рені–Ізмаїл вже перевантажений: черга з майже 2 тисяч вагонів при пропускній здатності 120-130 вагонів означає двотижневий простій, витрати за який лягають на плечі товаровиробника.

Шляхи виходу та довгострокова перспектива

Серед можливих рішень представники бізнесу пропонують відновлення “коридорів солідарності”, компенсацію логістичних витрат, створення спеціального механізму підтримки “Укрзалізниці” для здешевлення перевезень для постраждалих галузей, а також розвиток державного страхування воєнних ризиків. За оцінками УКАБ, на компенсацію логістики через європейських перевізників може знадобитися близько мільярда євро.

Підтримка експортоорієнтованих галузей має стратегічне значення. Каленков підкреслює, що кожне робоче місце в гірничо-металургійній галузі створює ще 7,5-8 робочих місць у суміжних секторах. Зупинка підприємств у Дніпропетровській та Запорізькій областях означатиме колосальні втрати валютної виручки, податкових надходжень та зайнятості.

Представники обох галузей одностайні: головним завданням є відновлення безпечної роботи чорноморських портів. Альтернативні маршрути – це лише тимчасове рішення, яке не здатне повноцінно замінити море для масового українського експорту. Раніше Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати прогнозував, що якщо морський коридор не відновить роботу, Україна може втратити близько 10% ВВП, 17 мільярдів доларів експортної виручки та ще 8,5 мільярдів доларів податкових надходжень. Понад 30 мільйонів тонн агропродукції не потраплять на світові ринки.