Нові російські ракети “Бандероль” перетворюють Чорне море на смертельну пастку для вантажних суден
Посилення російських атак на портову інфраструктуру України та цивільні судна в Чорному морі набуває загрозливих масштабів. Видання The Telegraph повідомляє про використання нової російської крилатої ракети “Бандероль”, яка від кінця минулого місяця, з моменту початку її серійного виробництва, перетворила українське узбережжя на вкрай небезпечну зону для морських перевезень.
Ці ракети, що запускаються з окупованого Криму, часто з ударних вертольотів Мі-28, несуть 114-кілограмову осколково-фугасну боєголовку. Здатні розвивати швидкість до 640 км/год і вражати цілі на відстані понад 480 км, “Бандеролі” стали ключовим елементом стратегії Володимира Путіна, спрямованої на придушення морської торгівлі України. Мета – зробити прохід вантажних суден через води навколо українських портів, зокрема Одеси, Чорноморська та Південного, надто ризикованим.
Наслідки для експорту та глобальної продовольчої безпеки
Наслідки цих атак виходять далеко за межі локальних збитків. Загибель моряків і портових робітників – це лише одна сторона трагедії. Різке скорочення експорту зерна з України, яке становить значну частку світового ринку, викликає серйозне занепокоєння. Економісти прогнозують, що ця агресивна кампанія може коштувати Україні до 1,5% ВВП до кінця року.
Президент Асоціації українських портів Дмитро Баринов навів тривожну статистику: з 20 липня по 20 серпня через Одеський порт проходило в середньому лише одне судно на день, тоді як раніше цей показник сягав семи-восьми. “Судновласники, якщо й йдуть на ризик, то хочуть звести його до мінімуму. Щодо екіпажу та капітанів, то вони просто бояться за своє життя. Тому вони відмовляються заходити в українські порти”, – зазначив він.
Одеська обласна прокуратура підтверджує активне використання ракет “Бандероль” приблизно з середини липня. За словами Наталії Котенко, ці ракети відзначаються “значно більшою швидкістю польоту” порівняно з безпілотниками та оснащені потужною осколково-фугасною боєголовкою, що створює особливу небезпеку через потужну ударну хвилю та велику кількість осколків.
Експерти також висловлюють побоювання щодо глобальної продовольчої безпеки. Близько третини світового імпорту пшениці надходить із портів України та Росії, розташованих на Чорному та Азовському морях. Баринов наголошує на необхідності більш активного контролю морського коридору з боку міжнародних партнерів, щоб уникнути незворотних наслідків. “Одна третина світового виробництва пшениці припадає на Україну та Росію. Ці країни постачають не на Місяць, не в космос, а до Туреччини, Північної Африки, на Близький Схід. І навіть якщо зараз у них є запаси, ближче до осені ми побачимо дефіцит”, – попереджає він.
Порівняння з блокадою Ормузької протоки
Баринов проводить паралелі між ситуацією в Україні та блокадою Ормузької протоки, наголошуючи на відсутності належної міжнародної реакції: “Іран зіткнувся з дійсно потужною реакцією після закриття Ормузької протоки. Тут ми такої реакції не відчуваємо. Ні міжнародний флот, ні міжнародні війська не забезпечували безпеку цього маршруту”.
Зменшення експорту сільськогосподарської продукції
Наслідки блокади вже відчутні. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький повідомляв, що покупці українського зерна з Азії та Африки активно переорієнтовуються на інших постачальників. Прогнозоване падіння експорту української сільгосппродукції в серпні до 1,33 млн тонн свідчить про триразове зменшення порівняно з середніми серпневими обсягами поставок у 2022-2025 роках, які становили 4,19 млн тонн.
