Суд скасував мобілізацію чоловіка з непогашеною судимістю за злочин проти нацбезпеки

Одеський окружний адміністративний суд поставив крапку у справі чоловіка, якого, попри наявність непогашеної судимості за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, було мобілізовано та призначено стрільцем. Суд визнав такі дії незаконними та скасував відповідні накази.

Порушення закону при мобілізації

Історія розпочалася 5 квітня 2026 року, коли чоловіка, чия судимість за тяжкий злочин не була погашена, доставили до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Наступного дня його було мобілізовано, а вже того ж дня командир військової частини зарахував його до особового складу та призначив на посаду стрільця. З 6 квітня він вважався таким, що приступив до виконання службових обов’язків.

Проте, ще до мобілізації, вироком Володарського районного суду Київської області від 13 листопада 2025 року, який набрав законної сили 15 грудня, чоловіка визнали винним за частиною 2 статті 194 та частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України. Остання норма, що належить до злочинів проти основ національної безпеки, передбачає відповідальність за перешкоджання законній діяльності ЗСУ. Йому було призначено п’ять років позбавлення волі, однак звільнено від відбування покарання з випробуванням на два роки.

Важливо, що на момент мобілізації судимість не була погашеною або знятою. Більше того, як зазначив адміністративний суд, інформація про судимість вже містилася в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Законодавчі обмеження та обов’язки ТЦК

Суд, розглядаючи справу, керувався частиною 2 статті 4 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», яка прямо забороняє комплектувати ЗСУ особами, що мають непогашену або незняту судимість, зокрема, за злочини проти основ національної безпеки. Хоча частина 4 статті 39 цього ж Закону дозволяє призивати під час мобілізації засуджених осіб, яких звільнили від відбування покарання з випробуванням, закон встановлює винятки, до яких і належать особи, засуджені за злочини проти основ національної безпеки. Аналогічні положення містить і постанова Кабміну № 560.

Таким чином, військовозобов’язаний, засуджений за частиною 1 статті 114-1 КК України, з непогашеною судимістю, не підлягав мобілізації. Суд також наголосив на обов’язку ТЦК вести військовий облік, проводити мобілізаційні заходи та визначати осіб, які не підлягають мобілізації. У даному випадку, ТЦК не пересвідчився у відсутності законодавчих обмежень щодо мобілізації чоловіка.

Рішення суду

Одеський окружний адміністративний суд задовольнив позов, визнавши протиправним та скасувавши наказ ТЦК № 601 від 6 квітня 2026 року в частині призову чоловіка на військову службу під час мобілізації. Також було скасовано наказ командира військової частини № 96 від 6 квітня 2026 року щодо зарахування позивача до особового складу. Військову частину зобов’язали виключити його зі списків та відновити його статус як військовозобов’язаного, внесши до Єдиного державного реєстру актуальні відомості про наявність непогашеної судимості.

Це рішення підкреслює, що категорія кримінального правопорушення та наявність непогашеної судимості є визначальними для права особи на мобілізацію, а звільнення від відбування покарання з випробуванням не є безумовною підставою для призову. Рішення може бути оскаржене.