Тисячі посадовців ховають свої статки: що стоїть за масовим закриттям декларацій

З кінця 2023 року майже 100 тисяч українських посадовців скористалися правом приховати свої майнові декларації з публічного доступу. У Єдиному державному реєстрі декларацій тепер недоступні понад 445 тисяч офіційних документів.

Така можливість, що дозволяє вилучати декларації з відкритого доступу, з’явилася відносно нещодавно, наприкінці минулого року. Проте, як свідчать дані Опендатаботу, найактивніше з публічного поля зникають декларації, подані за періоди, що передували повномасштабному вторгненню. Несподівано, але кожна п’ята прихована декларація стосується 2016 року – таких виявилося 94 968. Ще 72 068 декларацій були подані у 2020 році.

Аналітики зазначають, що частка прихованих декларацій за 2016 рік становить 9% від загальної кількості, а за 2020 рік – 8%. Натомість, щодо періоду повномасштабного вторгнення, відсоток прихованих декларацій значно нижчий – близько 2%. У середньому, кожен декларант, який скористався такою можливістю, приховав чотири-п’ять своїх декларацій. Варто зазначити, що ініціатива про приховування декларації може призвести до вилучення з відкритого доступу всіх документів особи, незалежно від року їх подання.

Хто має право приховувати декларації і чому?

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) не веде окремої детальної статистики щодо кількості прихованих декларацій чи декларантів. Робота агентства в цьому питанні полягає у виконанні запитів від державних органів, керівники яких ініціюють процедуру засекречення. Примітно, що сам декларант не має жодних повноважень щодо самостійного закриття чи відкриття своїх декларацій. Відновити публічний доступ до документа може лише той державний орган, який раніше подав запит на його приховування.

За даними, найбільшу частку декларантів, які приховали свої статки, становлять представники силових структур. Понад половину – це військовослужбовці Збройних Сил України, яких налічується 50,2 тисячі осіб. Другу позицію займають співробітники Національної поліції – 16,4 тисячі осіб. Далі йдуть посадовці міських рад (2,5 тисячі), Служби з надзвичайних ситуацій (2,5 тисячі) та Державної податкової служби (1,3 тисячі).

Процес вилучення декларації з відкритого доступу передбачений законодавством як тимчасовий захід. Таке рішення може бути ухвалене, якщо оприлюднення інформації про статки посадовця чи його родини може створити реальну загрозу для їхньої безпеки. Ініціювати таку процедуру може виключно відповідний державний орган, військова частина або інша уповноважена установа, яка повинна обґрунтувати наявність таких ризиків перед НАЗК. Спочатку таке право було надано переважно силовим відомствам, проте нині законодавство дозволяє звертатися з подібними запитами й іншим державним органам, за умови доведеності потенційної небезпеки.